Верховна Рада України затвердила Кримінально-процесуальний кодекс України. За закон у ніч з четверга на п‘ятницю проголосував 271 депутат з 283 зареєстрованих в залі.
Також, депутати прийняли закон про внесення змін до низки законів у зв’язку з прийняттям КПК. За це рішення проголосували 272 депутати з 283 зареєстрованих у залі.
Депутати, згідно з процедурою розгляду законопроектів у другому читанні, голосували щодо кожної поданої поправки. До проекту КПК було подано близько 4 тис. поправок.
Парламент розглядав поправки до КПК на засіданнях під вівторок, середу і четвер. Лише під ранок п‘ятниці парламентаріям вдалося прийняти кодекс.
Парламент також доручення профільному комітету і головному юридичному управлінню провести техніко-юридичного підготовку цих документів при підготовці їх для підпису.
Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін.
Слідчий та прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються фактично монопольного права на подання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їхнього отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винності або невинності особи у вчиненні злочину.
КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих свідченнях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.
Передбачається, що місця для утримання підсудних відділяються від іншої частини зали судового засідання загородженням зі скла чи органічного скла.
Процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) і прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).
Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді у конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.
Також об’єднуються досі відокремлені стадії дізнання і досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.
Оперативно-розшукова діяльність, пов’язана із розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться у рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.
Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їхніх термінів; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо.
Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводить до необґрунтованого затягування розгляду справ.
КПК встановлюється зменшення термінів кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.
Також вводиться спрощена форма розслідування і судового розгляду кримінальних проступків. Зокрема, запроваджується нова категорія «кримінальні правопорушення», яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.
Окрім того, запроваджується кримінальне провадження на підставі угод.
Передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винності та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.
При цьому Верховна Рада відмовилася підтримати поправку до Кримінального процесуального кодексу від опозиції щодо права журналістів на захист своїх джерел.
_03_03.png)
