Вища рада правосуддя оприлюднила рішення «Про затвердження Положення про Службу судової охорони»

Вища рада правосуддя оприлюднила рішення «Про затвердження Положення про Службу судової охорони», ухвалене 21 грудня 2017 року

УКРАЇНА

ВИЩА  РАДА  ПРАВОСУДДЯ

РІШЕННЯ

Згідно з частинами першою, другою статті 160 Закону України  «Про судоустрій і статус суддів»  підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Служба судової охорони утворюється та діє відповідно до Положення, затвердженого  Вищою  радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя затверджує Положення про Службу судової охорони.

1 вересня 2017 року до Вищої ради правосуддя від Державної судової адміністрації України надійшов проект Положення про Службу судової охорони (лист Голови Державної судової адміністрації України від 31 серпня 2017 року за вих. № 1-10055/17).

Проект вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя після консультацій з Міністерством внутрішніх справ (лист від 6 грудня 2017 року                               № 17961/05/12-2017).

Заслухавши члена Вищої ради правосуддя Мамонтову Ірину Юріївну, керуючись статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

затвердити Положення про Службу судової охорони, що додається.

Голова Вищої ради правосуддя                                             І.М. Бенедисюк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

21 грудня 2017 року № 4237/0/15-17

ПОЛОЖЕННЯ

про Службу судової охорони

І.        Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і визначає засади утворення та функціонування Державної установи «Служба судової охорони» (далі – Служба), її повноваження, організацію та методи роботи, права і обов’язки працівників, взаємовідносини з іншими державними органами, установами та організаціями.

2. Служба — це сукупність підрозділів, які здійснюють заходи з підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апарату суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу. Виконуючи зазначені завдання, працівники Служби зобов’язані взаємодіяти із суддями, працівниками судів, працівниками секретаріатів відповідних органів та установ системи правосуддя.

3. Службою здійснюється організаційна, фізична та технічна охорона приміщень місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, Національної школи суддів України та її регіональних відділень.

4. Працівники Служби під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність».

5. Служба має територіальні органи — управління (далі – управління Служби).

6. Служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Вищої ради правосуддя, наказами Державної судової адміністрації України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
7. Служба виконує покладені на неї завдання у взаємодії із суддями, апаратами судів, секретаріатами відповідних органів та установ системи правосуддя, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, іншими органами та установами системи правосуддя, підрозділами Національної поліції України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та іншими правоохоронними органами.

ІІ. Основні завдання та функції Служби

8. Основними завданнями Служби є:

• підтримання громадського порядку в суді;
• запобігання проявам неповаги до суду та їх припинення;
• охорона приміщень суду, органів та установ системи правосуддя;

4) виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апарату суду;

5) забезпечення безпеки учасників судового процесу.

9. З метою належного виконання покладених на неї завдань Служба виконує такі функції:

1) здійснює комплекс організаційно-правових, режимних та інженерно-технічних заходів із забезпечення нормального функціонування судів, органів та установ системи правосуддя, підтримання громадського порядку в них, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апарату суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу;

2) забезпечує дотримання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів та громадського порядку;

3) здійснює добір, підготовку, підвищення кваліфікації працівників Служби, підготовку кадрового резерву. Навчальні програми, порядок, рівень і терміни підготовки та підвищення кваліфікації працівників Служби визначаються Державною судовою адміністрацією України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти й науки;

4) організовує та проводить спільний навчальний процес та інструктажі із суддями, працівниками судів, працівниками органів та установ системи правосуддя з метою підвищення рівня забезпечення безпеки;

5) розробляє у взаємодії із суддями, працівниками апаратів судів, працівниками органів системи правосуддя відомчі положення, правила, документи з організації охорони, внутрішньооб’єктового режиму, що затверджуються наказом Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України, а в разі потреби – з іншими державними органами, установами, організаціями;

6) веде облік порушень пропускного та внутрішньооб’єктового режимів, їх наслідків;

7) здійснює підготовку звітних та інформаційних матеріалів за результатами службової діяльності;

8) бере участь у службових розслідуваннях за фактами розкрадання майна об’єктів охорони, порушень пропускного та внутрішньооб’єктового режимів, надає пропозиції щодо запобігання таким порушенням.

10. Служба виконує покладені на неї завдання безпосередньо та через управління Служби.

Рішення про утворення управлінь Служби та визначення їх кількості приймається Службою за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Управління Служби не мають статусу юридичної особи.

11. Начальники управлінь Служби відповідають за забезпечення охорони об’єктів, стан пропускного та внутрішньооб’єктового режимів на об’єктах охорони.

12. Питання обладнання об’єктів охорони інженерно-технічними засобами охорони вирішуються керівниками апаратів судів або керівниками органів та установ системи правосуддя.

ІІІ. Організація діяльності та склад Служби

13. Загальне керівництво та контроль за діяльністю Служби здійснює Голова Державної судової адміністрації України або заступник Голови Державної судової адміністрації України відповідно до розподілу повноважень між заступниками Голови Державної судової адміністрації України.

Координацію діяльності Служби здійснює структурний підрозділ Державної судової адміністрації України, на який покладено функції методичного забезпечення діяльності Служби.

Безпосереднє керівництво Службою здійснює начальник Служби, якого призначає та звільняє з посади Вища рада правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.

На посаду начальника Служби призначається особа, яка має  вищу освіту ступеня магістра у галузі права, досвід роботи на керівних посадах у правоохоронних органах не менше семи років та до якої не застосовуються заборони, передбачені Законом України «Про очищення влади».

Заступники начальника Служби призначаються та звільняються з посади Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з начальником Служби.

На посаду заступника начальника Служби призначається особа з вищою освітою ступеня магістра,         досвідом роботи на керівних посадах у правоохоронних органах не менше п’яти років.

Безпосереднє керівництво управліннями Служби здійснюють їх начальники, які призначаються на посаду начальником Служби за поданням начальників відповідних територіальних управлінь Державної судової адміністрації України або осіб, які тимчасово виконують їх обов’язки, та звільняються з посади начальником Служби.

На посаду начальника управління Служби призначається особа з вищою освітою ступеня магістра, досвідом роботи на керівних посадах у правоохоронних органах не менше трьох років.

14. Начальник Служби:

1) представляє інтереси Служби в органах державної влади та органах місцевого самоврядування,          інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами;

2) організовує діяльність та здійснює поточне керівництво діяльністю Служби відповідно до законодавства та цього Положення;

3) затверджує за погодженням з Державною судовою адміністрацією України структуру і штатний розпис управлінь Служби;

4) у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Служби, окрім працівників, визначених у пункті 13 цього Положення;

5) у межах своїх повноважень застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Служби та начальників управлінь Служби, окрім працівників, визначених у пункті 13 цього Положення;

6) видає в межах своїх повноважень накази та доручення;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

15. Перелік посад працівників структурних підрозділів та управлінь Служби визначається штатним розписом.

Штатний розпис Служби за поданням її начальника затверджує Голова Державної судової адміністрації України, а штатні розписи управлінь Служби — начальник Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Чисельність працівників управлінь Служби визначається кількістю постів, установлених з урахуванням кількості та особливостей об’єктів охорони.

     ІV. Порядок взаємодії Служби із судами, органами та установами системи правосуддя та іншими правоохоронними органами

16. З метою належного виконання завдань Служби підрозділи управлінь взаємодіють:

з питань підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу – із  суддями, керівниками апаратів судів, судовими розпорядниками, секретарями судових засідань, Національною поліцією України, Національною гвардією України та іншими правоохоронними органами;

з питань охорони приміщень судів, інших органів та установ системи правосуддя — із суддями, керівниками апаратів відповідних судів, керівниками секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівниками Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь, Національної школи суддів України та її регіональних відділень, з Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими правоохоронними органами;

з питань державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників апарату суду – із суддями, керівниками апаратів відповідних судів, керівниками органів та установ системи правосуддя, органами Служби безпеки України, органами охорони державного кордону України, розвідувальними органами України, Національною поліцією України та іншими правоохоронними органами.

17. Служба організовує взаємодію своїх підрозділів з іншими державними органами, установами та організаціями, правоохоронними органами у формі:

проведення спільних нарад, консультацій;

обміну інформацією з питань попередження та припинення правопорушень;

інших не заборонених законодавством заходів за умови, що не порушуються права та обов’язки Служби і здійснення таких заходів належить до компетенції відповідного державного або правоохоронного органу.

18. Працівники Служби можуть проходити навчально-бойову та спеціальну підготовку на навчальних базах (полігонах) військових формувань та правоохоронних органів на підставі цивільно-правових угод.

1. V. Працівники Служби

19. Працівниками Служби можуть бути громадяни України, які за своїми діловими і моральними якостями, станом здоров’я здатні до виконання завдань Служби, пройшли професійний добір і відповідну підготовку та мають право застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та у випадках, визначених законами України «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність».

 Під час добору персоналу Служби не допускається дискримінація. Кожен громадянин має право на справедливий розгляд його кандидатури незалежно від гендерної чи расової належності, кольору шкіри, віку, сімейного стану чи батьківського статусу, сексуальної орієнтації, інвалідності та релігійних переконань.

20. На посади працівників Служби не можуть бути призначені особи:

1) молодше 21 року;

2) які за станом здоров’я відповідно до висновку закладу охорони здоров’я не можуть виконувати обов’язки працівника охорони;

3) які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я через психічне захворювання, алкоголізм чи наркоманію;

4) які визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

5) яким оголошено про підозру у вчиненні злочину – до закриття провадження або до набрання законної сили виправдувальним вироком;

6) які засуджені за злочини, у тому числі судовими органами інших держав, або які мають непогашену чи не зняту в установленому порядку судимість;

7) звільнені з правоохоронних органів та військової служби в порядку дисциплінарного стягнення;

8) яких за вироком суду позбавлено права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

21. До виконання завдань Служби не допускаються працівники Служби, які не пройшли спеціальної підготовки відповідно до займаної посади, інструктажів, навчання з питань охорони праці й пожежної безпеки та надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасного випадку, у тому числі в разі порушення заходів безпеки під час поводження зі зброєю, не пройшли підсумкової річної перевірки з професійної підготовки.

22. Відомості про особу під час вирішення питання про можливість прийняття її на роботу до підрозділу Служби збираються за письмовою згодою такої особи та є конфіденційною інформацією.

23. Працівникам Служби видається посвідчення, зразок та опис якого затверджуються Державною судовою адміністрацією України.

24. Працівники управлінь Служби під час виконання покладених на Службу завдань зобов’язані носити однострій зі знаками розрізнення та символікою Служби відповідно до займаної посади. Зразки однострою, знаки розрізнення та символіка Служби затверджуються Державною судовою адміністрацією України.

25. Якщо виконання службових обов’язків передбачає доступ до державної таємниці або виконання особливих робіт, працівникам Служби оформляються допуски відповідної форми згідно з вимогами законодавства України.

26. Прийом працівників до підрозділів Служби здійснюється відповідно до контракту, укладеного строком на три роки, підписаного між працівником і керівником Служби.

Прийом працівників до підрозділів управлінь Служби здійснюється відповідно до контракту, укладеного строком три роки, підписаного між працівником і керівником відповідного управління Служби.

27. Працівники Служби відповідно до законодавства забезпечуються спеціальними засобами самооборони, засобами індивідуального захисту, вогнепальною зброєю, засобами зв’язку.

Працівникам управлінь Служби, які не засвоїли вимог чинних нормативно-правових актів щодо правил поводження зі зброєю та порядку її застосування або не виконали нормативів навчальних стрільб, зброя не видається.

За дотримання правил обліку та організації зберігання зброї й боєприпасів, спеціальних засобів самооборони, сигналізації, зв’язку, а також за правильне їх використання відповідають начальник Служби та начальники управлінь Служби.

1. VI. Права, обов’язки та відповідальність працівників Служби

28. Працівники Служби мають право:

1) вимагати від службових осіб об’єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів, встановлених на об’єкті охорони;

2) перевіряти документи, пред’явлення яких є необхідним згідно з правилами пропускного режиму;

3) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об’єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, обов’язково негайно повідомляти про це Національну поліцію України;

4) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти Національну поліцію України про вчинення цими особами протиправних дій;

5) затримувати правопорушників на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України, для подальшої передачі відповідним правоохоронним органам;

6) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю відповідно до закону;

7) під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб, транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в’їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об’єкти охорони (з об’єктів охорони);

8) використовувати відкриту відео- та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов’язковим оприлюдненням на об’єкті, що охороняється, інформації про здійснення таких заходів;

9) перевіряти справність та цілісність технічних та інших засобів охорони, у разі виявлення пошкоджень або несправностей вживати заходів для їх усунення;

10) входити безперешкодно під час виконання службових обов’язків на територію та у приміщення об’єкта охорони, за винятком режимних приміщень: для їх огляду з метою виявлення осіб, які незаконно перебувають на об’єкті охорони; з метою припинення злочину або переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; під час стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин;

11) тимчасово обмежувати або забороняти доступ осіб та в’їзд транспорту на об’єкти охорони з метою запобігання вчиненню злочинів або адміністративних правопорушень, а також у разі виникнення надзвичайних обставин, що загрожують громадській безпеці, нормальному функціонуванню об’єкта охорони.

29. Працівники Служби застосовують заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю в порядку, передбаченому відповідними законами для працівників правоохоронних органів, а також працівників, які здійснюють охоронну діяльність.

30. Працівники Служби зобов’язані:

1) демонструвати культурне та чемне  спілкування з громадянами, не допускати порушень актів законодавства;

2) забезпечувати цілісність об’єктів охорони та недоторканність майна, що зберігається на цих об’єктах, недоторканність і безпеку всіх фізичних осіб, що перебувають на об’єкті охорони;

3) знати свої функціональні обов’язки, порядок несення служби, розташування об’єкта охорони, його особливості, вразливі для нападу місця й належним чином забезпечувати охорону об’єктів;

4) припиняти посягання на об’єкти охорони, майно та працівників Служби, порушення режиму роботи об’єкта охорони та/або режиму в зоні його охорони, пропускного режиму;

5) негайно повідомляти Національну поліцію України про протиправні посягання на об’єкти охорони та інші протиправні дії, вчинені як на об’єкті, так і на прилеглій до нього території, про осіб, підозрюваних у вчиненні протиправних дій;

6) забезпечувати недоторканність місця вчинення злочину або адміністративного правопорушення до прибуття представників правоохоронних органів;

7) утримувати зброю, спеціальні засоби самооборони, засоби зв’язку та автотранспорту в постійній готовності для застосування та використання за призначенням;

8) не відволікатися від виконання службових обов’язків, нікому не передавати зброю та спеціальні засоби самооборони, включаючи осіб, яким підпорядковані;

9) негайно доповідати начальнику варти (чергової зміни), старшому службового наряду, а у відповідних випадках – особам,  яким підпорядковані варти й службові наряди, про несправність засобів охоронно-пожежного призначення, засобів зв’язку;

10) терміново повідомляти підрозділи пожежної охорони про виявлення пожежі на об’єкті охорони і вживати заходів для її ліквідації відповідно до правил з промислової безпеки та охорони праці;

11) зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про діяльність на об’єктах охорони, не розголошувати відомостей про приватне життя громадян, що стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

 12) дотримуватися правил особистої безпеки при поводженні зі зброєю, вимог з охорони праці та пожежної безпеки.

31. Працівникам Служби під час перебування на посту забороняється:

1) самостійно залишати пост, поки правцівника не буде змінено, замінено або знято;

2) спати, читати, курити, відволікатися від несення служби на посту;

3) досилати без потреби патрон до патронника.

32. За невиконання або неналежне виконання покладених на працівників Служби обов’язків, перевищення наданих їм повноважень винні особи несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

VIІ. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

33. Кошториси витрат на утримання Служби та управлінь Служби затверджуються відповідно до законодавства України.

34. Забезпечення Служби автотранспортними засобами, речовим майном, обладнанням та іншим устаткуванням здійснюється за рахунок коштів, передбачених на її утримання.

Забезпечення Служби автотранспортними засобами, речовим майном, обладнанням та іншим устаткуванням може також здійснюватися в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ.

35. Особовий склад Служби забезпечується одностроєм і знаками розрізнення, а також засобами індивідуального захисту згідно з нормами, затвердженими Державною судовою адміністрацією України, за рахунок коштів, передбачених на утримання Служби.

36. Придбання, перевезення, зберігання, облік та використання зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів оборони в управліннях Служби здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

37. Обладнання об’єктів охорони технічними засобами охорони, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються відповідно до кошторисів об’єктів охорони.

VIII. Соціальний захист працівників Служби

38. Соціальний захист працівників Служби здійснюється згідно з чинним законодавством України.

39. Працівникам Служби надається щорічна відпустка згідно із Законом України «Про відпустки».

40. Тривалість щоденної роботи, у тому числі початок і закінчення щоденної роботи, перерва для відпочинку та приймання їжі визначаються графіками змінності, затвердженими начальниками управлінь Служби.

Графіки змінності доводяться до відома працівників не пізніше як за три дні до початку наступного місяця введення їх в дію.

41. Облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі обліку основного робочого часу, який відкривається щомісяця на працівників Служби.

Для ведення обліку використання робочого часу кожному працівникові Служби присвоюється табельний номер, який зазначається у всіх документах з обліку праці та її оплати.

У разі звільнення або переведення працівника до управління Служби його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому й залишається вільним не менше трьох років. 

Джерело http://www.vru.gov.ua/act/12778